Часи болю і мужності: хроніка повномасштабного вторгнення
24 лютого 2026 року Немішаївський фаховий коледж НУБіП України разом із усією країною долучився до Всеукраїнської молитви та провів заходи-реквієм до річниці повномасштабного вторгнення російських військ до України.
24 лютого – день, який назавжди закарбувався в пам’яті українців як точка неповернення, розділив життя мільйонів на «до» і «після», назавжди змінив історію нашої держави. Він став символом болю і втрат, але водночас — символом незламності, мужності та єдності українського народу.
Заходи об’єднали студентів, викладачів і працівників коледжу в спільній молитві та пам’яті. Присутні вшанували Хвилиною мовчання усіх, хто став жертвою війни, військовослужбовців, добровольців, волонтерів, медиків, наших колег і мирних жителів — схилили голови перед подвигом Героїв, які віддали своє життя за свободу і незалежність України.
У межах пам’ятного дня для студентів були проведені виховні години, під час яких обговорювали значення історичної пам’яті, ціну свободи та відповідальність молодого покоління за майбутнє держави. Молодь ділилася власними переживаннями та роздумами про події 2022 року, висловлювала підтримку українським воїнам і вдячність усім, хто боронить країну.
Особливо зворушливою частиною заходу стала презентація публікації «Сила духу в кожного дні. Хроніка подій повномасштабного російського вторгнення в зимово-весняний період 2022 року».
Це не просто добірка дат і фактів – це жива пам’ять про перші, найважчі місяці війни, про пережиту коледжанцями і громадою окупацію. У хроніці відтворено події жахливого періоду лютого-квітня 2022 року: перші вибухи на світанку, масовані обстріли передмістя Києва, героїчну оборону населених пунктів, евакуацію мирного населення, волонтерський рух, який став опорою фронту і тилу.
На презентацію було запрошено очевидців та безпосередніх учасників тих подій – студентів і співробітників коледжу, волонтерів, представників громади, які пережили окупацію. Їхні живі свідчення, спогади та роздуми надали заходу особливої щирості й глибини. Це були слова, сказані не з підручника, а з власного досвіду – болючого, але сповненого гідності та віри.
Світлини, архівні матеріали, спогади співробітників і студентів допомогли присутнім глибше усвідомити масштаб трагедії та велич подвигу українців. Під час презентації панувала тиша, сповнена болю і водночас гордості за свій народ.
Пам’ятаємо кожного, хто поклав життя за Україну.
Схиляємо голови в скорботі…
Єднаємося заради миру і майбутнього.
Світла пам’ять загиблим! Слава Україні!
