30 травня 2026 року викладач Костенко Тетяна провела онлайн практичне заняття для студентів групи СР-21 ОПП «Соціальна робота» на тему: «Проєктування безбар’єрного туристичного об’єкта на основі бенчмаркінгу» та в межах НАЦІОНАЛЬНОГО ТИЖНЯ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ.
Мета завдання: Навчитися аналізувати світовий досвід інклюзії, зіставляти його з українським законодавством та розробляти власні рішення для створення доступного середовища.
Сьогодні безбар’єрність та інклюзивність перестали бути просто трендом чи виявом індивідуальної турботи. Це базовий стандарт цивілізованого світу, маркер економічної зрілості держави та ключова вимога сучасної індустрії гостинності. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 15% населення Землі мають ту чи іншу форму інвалідності. В Україні через повномасштабну війну кількість людей із мобільними, сенсорними чи ментальними порушеннями, зокрема серед ветеранів та цивільних, стрімко зростає.
Для ефективного відновлення української туристичної інфраструктури критично важливо використовувати бенчмаркінг — інструмент порівняльного аналізу найкращих світових практик задля впровадження ефективних безбар’єрних рішень. Цей процес в Україні регулюється чіткою державною політикою та нормативно-правовою базою:
1. Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 366-р). Створена за ініціативою першої леді Олени Зеленської, вона визначає усунення бар’єрів у 6 ключових напрямках: фізичному, інформаційному, цифровому, суспільному, громадянському та економічному.
2. Державні будівельні норми (ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд»). Цей документ є обов’язковим для виконання при проєктуванні будь-яких нових туристичних локацій, готелів чи паркових зон. Він чітко регламентує кути нахилу пандусів, ширину дверних прорізів та параметри тактильних елементів.
3. Закон України «Про туризм» (зі змінами). Визначає право громадян на відпочинок, безпечне середовище та свободу пересування. Сучасні реформи та цифровізація галузі орієнтовані на імплементацію положень Директив ЄС та виконання рекомендацій Всесвітньої туристичної організації щодо доступності послуг.
Студенти дізнались, що бенчмаркінг інклюзивного туризму — це процес безперервного вивчення, оцінки та адаптації успішного досвіду провідних дестинацій, готелів, музеїв та природних парків, які вже досягли високого рівня доступності.
Він передбачає аналіз за чотирма основними напрямами:
Доступність фізичного простору: Наявність безбар’єрних шляхів руху, що корелює з вимогами фізичної безбар’єрності Нацстратегії.
Доступність атракцій: Спеціальні екскурсії для людей із порушеннями зору/слуху, сенсорні сади в парках.
Доступність послуг: Інклюзивні номери в готелях, меню шрифтом Брайля в ресторанах відповідно до суспільної включеності.
Доступність інформації: Сайти з версіями для слабозорих, цифрові аудіогіди, мнемосхеми, що прямо відповідає цілям інформаційної безбар’єрності.
Здобувачі освіти отримали домашнє завдання: Експрес-проєкт «Соціальна включеність через простір»
Мета: Навчитися бачити середовище очима клієнта соціальної роботи (людини з інвалідністю, ветерана, дитини з РАС, особи літнього віку) та розробляти рішення для їхньої соціальної адаптації та рекреації.
Методист, Костенко Т.
